кричати

1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від болю, страху, горя); покрикувати, скрикувати, скрикнути (не дуже голосно / час від часу)
2) (говорити, вимовляти із криком, дуже голосно розмовляти), репетувати, надриватися, надсаджуватися; волати, галасувати (щосили, перев. закликаючи допомогти, попереджуючи про щось тощо); горлати, горланити, горлопанити; лементувати, лементіти (перев. від болю, страху, горя); гримати, гриміти (звертатися до когось повищеним тоном з докорами); гаркати, гаркотіти (різко й уривчасто); рикати, ричати (звертатися до когось грубим, злим, роздратованим голосом); зойкати, йойкати (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко)
Пор. вигукувати

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • кричати — См. крычати Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словарь справочник Слова о полку Игореве : в 6 выпусках / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин т рус. яз; Л.: Наука. Ленингр. отд ние, 1965 1984 …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… …   Український тлумачний словник

  • кричати — [криеча/тие] чу/, чи/ш, чиемо/, чиете/; нак. чи/, ч і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • кричати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • кривчати — кричати …   Лемківський Словничок

  • вівкати — кричати, пищати, гукати [III] …   Толковый украинский словарь

  • волати — кричати, кликати, благати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • вівкати (гівкати) — кричати, перегукуватись …   Лемківський Словничок

  • крычати — Кричать кричати, крычати (2) 1. Издавать крики; громко плакать: Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. И якоже пришьдъши суботѣ, и дьни освитающу, пославъ блаженыи призъва всю… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • зойкати — аю, аєш, недок., зо/йкнути, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати,… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.